Як ви уявляєте ідеальний відпочинок? Це чиста вода, мальовничі краєвиди, комфорт, або оздоровлення? Кожний доповнить цей перелік чимось особливим саме для себе. Чи можна відпочити в нашому регіоні? Житомир Name поділиться такими місцями. Це українські курорти, котрі зможуть позмагатися з закордонним відпочинком.
«Дениші»
Мабуть, кожний житомирянин хоч раз чув, а може і особисто приїжджав до лікувально-санаторного центру «Дениші». Як починалася його історія? Чи користувався популярністю курорт? Варто дізнатися про це більше.
На відстані 22 кілометрів від Житомира в 1963 році побудували туристичну базу. Перед відвідувачами з кімнат двоповерхових корпусів відкривався неймовірний краєвид на берег річки Тетерів та мальовничий лісовий масив. В базі відпочиваючі могли переглядати цікаві кінострічки в літньому кінотеатрі, відправитися на смачний сніданок, обід або вечерю в їдальню. Якщо ж виникали додаткові питання, функціонувала на базі курорту адміністративний корпус. База була забезпечена водопостачанням завдяки свердловині в 40 м.
В 1967 році туристична база вже мала статус «бази відпочинку», а через три роки стала міжколгоспним будинком відпочинку під назвою «Дениші».
Лікувальний корпус
Вже в 1972 році рівень свердловини зріс з 40 до позначки в 100, а згодом і 110 метрів. У воді внаслідок заглиблення виявили присутність радону. Це стало в свою чергу поштовхом до облаштування лікувального корпусу. Починаючи з 1973 року відвідувачі мали змогу приймати радонові ванни, котрі були добре відомі завдяки цілющим властивостям.
Адміністрація добре подбала про облаштування фізіотерапевтичного відділення, в ньому нараховувалося 10 ванн. Виконувала обов’язки головного лікаря оздоровчого комплексу з використанням радону Г. І. Лаврушова.
Санаторний комплекс
В. М. Кавун, колишній партійний керівник Житомирської області, став ініціатором створення санаторного комплексу. В 1980 році розпочалися будівельні роботи. Який вигляд мав санаторій, з чого складався? Ось декілька характеристик закладу:
- будівля була розрахована на 620 місць;
- спальний корпус мав 9 поверхів;
- в закладі була їдальня;
- облаштована радонолікувальниця;
- зал ЛФК;
- в закладі був клуб — чудовий варіант відпочинку для гостей;
- функціонувала поліклініка;
- передбачався басейн.
Компанією-забудовником було московське об’єднання «Бальнеотехніка», контролював будівельні роботи головний лікар закладу О. М. Табачок. Під його керівництвом будівництво завершили в 1985 році, а вже в травні того ж року в стіни закладу завітали перші хворі з території всього СРСР.
Незважаючи на будівельні роботи, недоторканими залишилися сосни, велетенські дуби на території. А тим часом слава про санаторій «Дениші» лише примножувалася та зростала. Про це місце знали або чули, сприяло цьому цілюще повітря, радонова вода, облаштовані комунікації, турбота з боку медсестр та лікарів. Проте так продовжувалося недовго.
Занепад і друге відкриття
Якими були передумови? Серед причин виділяють брак коштів і гостру необхідність реконструкції. А після аварії на котельні в 1996 році заклад повністю припинив роботу.
13 травня 1996 року вважають датою другого дня народження закладу, адже саме тоді санаторій передали в обласну комунальну власність, присвоївши звання Обласного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення. Описуючи історію становлення санаторію, не можна оминути роль З. М. Парамонова, котрий став свого роду «хрещеним батьком» закладу. Після цього змінився керівник.
Цей період можна охарактеризувати як час повної реконструкції, це стосувалося також і комунікацій. Всього 22 підрядні організації працювали заради однієї цілі — задля відродження санаторію. І воно відбулося.
Варто додати, що санаторій будувала Житомирська область власними силами, а кошти виділили лише на придбання будівельних матеріалів.
Лікування чорнобильських дітей
2 жовтня 1996 рік — перша група дітей, котрі постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, приїхали на лікування до санаторію. З того часу профіль закладу незмінний, він приймає як дорослих, так і дітей для відпочинку та лікування, відновлення сил. Які зміни відбулися?
- Ванний зал досягав 30 ванн. Окрім радонових, відвідувачі мали змогу приймати хвойні та перлинні ванни. Бальнеоздравниця включала також ванни підводного душу-масажу, два бокси з сухими вуглекислими ваннами. Зал розширений, передбачений кабінет гінекологічних зрошень, місце для інгаляцій та кабінет для підводного витягування в радоновій воді. Отож, відвідувачам дійсно є з чого вибрати.
- Відновлена лабораторія, стоматологічні кабінети (лікування, протезування зубів).
- Фізіотерапевтичне відділення. Це кабінети для лазерної терапії, електролікування, теплолікування. В відділенні робили масаж, можна було відвідати басейн.
Вже в 1997 році на реабілітацію до санаторії стали приїжджати хворі після інфаркту. Відкрите відділення на 40 ліжок розширило можливості.
Санаторій кожного року започатковує одну-дві нові процедури, що в свою чергу підвищує популярність закладу серед відвідувачів.
«Затишна садиба»
Це курорт для тих, хто є поціновувачем еко-відпочинку. Це заміський комплекс з всім необхідним, котрий розташований в лоні недоторканої природи, біля лісу та озеро. Біля будиночків розташовані Чани під відкритим небом, та безліч варіантів для спокійного або ж активного відпочинку.
А розпочиналося все з вулиці Дачної (Чапаєва) в селі Лучин Попілянського району Житомирської області. Ділянка повністю заросла, але в вересні 2016 року місцевість здобула можливість на друге життя. Відвідувачі відзначають чітку організацію та релакс для душі і тіла.
«Greenwood Village Holiday»
Це містечко відпочинку Грінвуд, котре знаходиться на провулку Джерельному, 26, (Тетерівка, Житомирська область). В містечку облаштоване все для комфортного відпочинку, є альтанки та банкетні зали, будиночки з верандою. Свіже повітря, річка, краєвиди, велосипеди та човни, бар та смачна кухня додадуть настрою кожному.
Отож неподалік Житомира є чудові варіанти для відпочинку. Варто лише визначитися з напрямком курорту та запастися гарним настроєм.
