Розвиток рудників Житомирщини

Наш край дійсно багатий на мінерально-сировинні ресурси. Саме в Житомирській області зосереджена найбільша кількість корисних копалин в країні. Кількість тих, котрі активно використовуються, з кожним роком лише зростає.

Житомир Name розповість більше про потенціал нашого краю та про те, які рудники є.

Групи корисних копалин

  1. Перша група — паливні, в котрі входить буре вугілля. Його брекетують, після чого використовують в якості енергетичного палива. Основна кількість родовищ знаходиться в північній та північно-західній частині Житомирщини.
  2. Рудні. Це пегматити, ільменіт (титанистий залізняк оксид титану). Доповнюють дану групу також: скандій, нікель, олово, ванадій.
  3. До самоцвітів відноситься бурштин, яшма, берил, топаз, турмалін. Це кольоровий напівдорогоцінний камінь, котрий після видобутку обробляють та виготовляють ювелірні вироби.
  4. Будівельні. Рудники зосереджені в Соколовському, Лезниківському, Корнинському та Коростишівському гранітному кар’єрах. До даної категорії відносять і родовища лабрадориту.

Можна з впевненістю відмітити, що Житомирська область має перспективні площі з великою кількістю родовищ.

Руди молібдену

Це Вербинська ділянка з Вербинським рудопроявом, її площа сягає 2,91 га. Ділянка розташована в Олевському районі Житомирської області, неподалік від залізничної станції «Олевськ».

Молібден — це провідний рудний мінерал рудоносних гранітоїдів. Крім нього в руднику виявлені такі супутні компоненти, як срібло, вісмут, свинець, мідь, цинк, флюорит. Роздобувають руди за допомогою відкритого або підземного способу.

Руди міді, нікелю та кобальту

Їх видобувають на ділянці Железняки з рудопроявом Железняки поліметалічного зруднення. Супутні компоненти, котрі добувають на території Житомирської області — паладій та платина. Площа даної ділянки сягає 290 гектарів. Масив Железняки характеризується неправильною овальною та дещо витягнутою формою. Його було виявлено в 1985-1990 роках після глибинного геологічного картування. Обмеженими є ресурси паладію та платини.

Титанові руди та апатит

  1. Видиборська ділянка з видиборським рудопроявом титанових руд та апатиту. Площа ділянки складає 59,94 га, вона знаходиться в Черняхівському районі Житомирської області. Видоборський розсип виявили в результаті пошуків в 1975-1978 рр. трестом Київгеологія. Цьому передувало виявлення гравітаційної аномалії в 1970 році.
  2. Кропивнянське родовище титаномагнетитільменітових руд з апатитом. Масив має площу 128,1 га, знаходиться в Хорошівському районі Житомирської області. Дане родовище характеризується присутністю двох природних типів руд: корінних порід та кір вивітрювання. До корінних руд відносять титаномагнетит, а серед породоутворюючих мінералів головним є піроксен. Основними мінералами у зоні вивітрювання є апатит, гідроксиди заліза, каолініт, титаномагнетит. Дане родовище відкрила в 1980 році Житомирська геологорозвідувальна експедиція. Це перспективний рудний об’єкт.
  3. Родовище Стремигородське. Саме тут добувають титанові руди, апатит, а супутніми є скандієві та ванадієві руди, габро-анортозит, габро, фтор, каолін первинний. Площа рудника 424 гектари. Рудник розташований неподалік м. Коростень, Коростенський район Житомирської області. Українське геологічне управління проводило в 1954 році магнітометричні роботи, результатом котрих стало відкриття родовища Стремигородського.

Титанові руди

Їх видобувають на Селищанській ділянці, площа котрої сягає 1857 га. Рудник розташований неподалік від смт. Іршанськ, Коростенського району, Житомирської області. Біля ділянки розташовані такі села, як Сичівка, Забране, Шершні.

Іршанську групу родовищ виявили за період 1955-1959 роки завдяки зусиллям Західноукраїнської експедиції та Житомирської партії Укргеолуправління в межах Волині. Трохи згодом під час пошукових робіт 1972-1975 рр. було виявлено Селищанську ділянку (розсип). Її віднесли до переліку перспективних для подальшого геологічного вивчення.

Цирконієві руди

Рудник цирконію та титану знаходиться на території Житомирської області, це Юріївсько-Козіївський розсип. Площа ділянки сягає 2350 гектарів. Розташований розсип неподалік від м. Коростишів.

В 1966-1968 рр. проводилися пошукові роботи на буре вугілля, метою було вивчення порід, візуальна оцінка їх зруднення. В результаті були відібрані проби. Далі в 1972-1973 рр. дослідники провели пошукові роботи на титан, було пройдено 5 профілів свердловин, відстані від 2 до 3 км,  а між свердловинами — 0,3 – 1,0 км. Кількість пробурених свердловин перевищила 75.

Виставки в Житомирському краєзнавчому музеї

Корисні копалини, декоративне каміння нашого регіону представлені на виставках Житомирського обласного краєзнавчого музею. Причому їх кількість перевищує 150 експонатів.

Один з мінералів, котрий заслуговує уваги, це кремінь. Відомо, що його використовували для виготовлення знарядь праці. Кремінь в поєднанні з кресалом — це відомий спосіб здобування вогню. Одним з найдавніших експонатів музею — шматок метеориту, котрий подарував закладу ще в 1910 році академік Павло Тутковський.

Представлені і різновиди граніту, котрі добувають в родовищах нашого краю. Для прикладу та порівняння, таких різновидів граніту, як на Волині, більше ніде немає. Кожний рудник особливий, з них добувають камені зі своїми малюнками та якістю, кольором. В цілому, це унікальне явище, витвір мистецтва, творцем котрого є сама природа.

Родовища лабрадориту

В Житомирській області Черняхівського району розташоване Головинське родовище лабрадориту. Його почали розробляти з 1928 року, а до 1960 року рудник вдалося детально розвідати.

Українська скарбниця родовищ

Саме так можна з впевненістю охарактеризувати Житомирську область, адже вона має дійсно різноманітну та багату мінеральну базу. Наш край відомий завдяки мінерально-сировинному потенціалу. Одні надра використовують, інші видобувають задля промислових цілей, а на деяких об’єктах ведуться геологорозвідувальні роботи.

Get in Touch