Важко переоцінити значення води, адже без неї неможливе життя. Через нерівномірне розміщення водних ресурсів людство почало займатися створенням штучних водойм. Важливе серед них місце займають водосховища. Для прикладу, всього на території Житомирщини налічується 54 водосховища. Їх загальна площа перевищує 7744 гектара.
Житомир Name розповість більше про історію водосховищ нашого краю. Переконані, що про деякі факти містяни та не тільки дізнаються вперше. Тож почнемо.
Водосховища — особливості
Це штучні споруди, призначені для зберігання води. Найбільші з них можуть перевищувати обсяг в 500 мільйонів кубометрів. Частіше за все водосховища створюють в річкових долинах за допомогою перегороджування русла річки за допомогою греблі. Для водойм такого типу характерні певні особливості:
- нижча температура води, ніж в водоймах з безперервним рухом;
- сезонні зміни рівня води. Наприклад, навесні та восени рівень води підвищується, а влітку та взимку — поступово знижується;
- невеликі за розмірами водосховища замерзають раніше річок, а великі — пізніше;
- в складі води з водосховищ зафіксований більший рівень мінеральних речовин.
Для чого потрібні водосховища?
Можна з впевненістю сказати, що на господарську діяльність людини створені водосховища мають позитивний вплив. Саме завдяки штучним спорудам вдається:
- знизити ризик повеней, рятуючи тим самим житлові будинки, сільські угіддя, інші об’єкти;
- створити каскади гідроелектростанцій, необхідних для вироблення доступної електроенергії. Це альтернативне джерело, котре до того ж є екологічним, не забруднює навколишнє середовище;
- покращити умови для річкового транспорту. Завдяки цьому відкривається шлях для великих глибоководних суден;
- збільшити простір для рекреаційних зон;
- розводити цінні породи річкової риби. Завдяки водосховищам вдається в цілому створювати та розвивати рибацькі господарства.
Серед недоліків створення штучних споруд науковці виділяють порушення сформованих екосистем, затоплення орних земель, а іноді навіть населених пунктів.
Водосховища Житомира
Вони розподілені по території Житомирщини нерівномірно. Найбільше їх спостерігається на малих річках, завдяки чому водний стік вдається регулювати на 30-70%. Водосховища нашої області використовують для потреб сільського, рибного господарств, для цілей водопостачання.
48 водосховищ належать до малих, об’єм котрих менше 10 млн. м3, а 6 відносять до невеликих. На річці Тетерів чи на його притоці (р. Ірша, р. Ірпінь) розташовані такі споруди.
- Денишівське водосховище. Знаходиться в с. Дениші, площа 255 га.
- Відсічне водосховище. Знаходиться в с. Тетерівка, площа 320 га.
- Житомирське водосховище. Місцезнаходження — м. Житомир, площа 390 га.
- Малинське водосховище. Місцезнаходження — м. Малин, площа досягає 805 га.
Найбільшим водосховищем в нашій області є Іршанське, котре побудоване на річці Ірша, величина об’єму — 30,2 млн. м3, а корисного — 28,6 млн. м3. Знаходиться штучна споруда в смт. Нова Борова, Володарсько-Волинський населений пункт. Його площа 692 га.
Варто відмітити, що в нашій області працює 14 малих ГЕС, загальна потужність котрих досягає 2900 кВт.
Житомирські греблі
На річці Тетерів можна побачити три гідротехнічні споруди.
- Дамба в районі голови Чацького. Це добре знайома кожному житомирянину споруда.
- Греблі по вулиці Жуйко.
- Греблі в районі Паперової фабрики.
Цікавою є їх історія, котра розпочалася ще в середині минулого століття. Тобто термін експлуатації споруд практично вичерпався. Щодо першої споруди, то до категорії «аварійних» відносять 21-метрову дамбу. Дві інші функціонують задля потреб господарської діяльності. Мова йде про будівництво міні-ГЕС, а також проведення гідрологічних спостережень.
Історія дамби міста
Довжина житомирської греблі 100 метрів, а висота — 21 метр. Для будівництва використовували збірний залізобетон, даний матеріал в ті роки користувався неабиякою популярністю. Але пусті залізобетонні блоки виявилися недовговічними.
В 1960 році в Житомирі розпочалося будівництво унікального об’єкту. В березні 1965 року гребля була здана в експлуатацію. Метою її побудови було водопостачання промисловим підприємствам міста. Основним орієнтиром було підприємство ВАТ «Ленотекс» — житомирський промисловий гігант. Льонокомбінат потребував величезної кількості води, саме тому було прийнято викачувати її з водосховища, а для накопичення знадобилася дамба.
На етапі проектування дамби виник цікавий інцидент, про який варто розповісти. Початковий проект керівництво забракувало, товариш Шелест віддав наказ спорудити щось на зразок Ніагарського водоспаду. Тож проект підігнали під побажання головного комуніста України. Це один з фактів, котрий робить житомирську дамбу унікальною. Але це ще не все.
Через пусті бетонні відсіки, по яким можна спокійно гуляти, чути безперервний гул води.
Вхід у Вальгаллу
Наприкінці в 1941 року до нашого міста приїхав Генріх Гіммлер разом з вченими «Інституту Ананербе». Вони досліджували територію Житомира, околиць та виявили щось неймовірне. В районі перетину ліній на селах Гуйва-Пряжів група німців виявила енергетично потужну зону, котра позитивно впливає на здоров’я, самопочуття. Вони були переконані, що саме тут розташований один із входів у Вальгаллу. Давньонімецька міфологія розповідала про місце, куди потрапляли тільки воїни. Його можна порівняти з християнським раєм.
В це можна не вірити, або ж сумніватися в правдивості, проте цей факт однозначно заворожує.
Аварійний стан
В 1997 році споруду визнали аварійною. Цікаво, що в 1997 р., 2001 р., 2003 р. проводилося водолазне обстеження гідроспоруди. Що було виявлено в результаті даних дій? Правобережна стоянка, як донний водовипуск, водозливна гребля, інші складові мали щілини та потребували ремонту.
Відомо, що в 2012 році Кабмін виділив на капітальний ремонт гідротехнічної споруди 10 мільйонів гривень, але скористатися цією можливістю не вдалося.
