Вчені-біологи, які творили нову наукову історію у Житомирі – Леонід Куркчі та Агнеса Стадниченко

Вчені-біологи, які творили нову наукову історію у Житомирі – Леонід Куркчі та Агнеса Стадниченко 

Здавна Житомирський край був славнозвісний своїми густими зеленими лісами, багатими покладами кращого природного каменю –  граніту, родючими чорноземами, але найбільшим скарбом завжди були і є люди. Геніальні письменники, талановиті художники та композитори, здібні конструктори, працьовиті науковці та вчені – і це, до речі, далеко не повний список. Житомирщина багата на обдарованих та унікальних особистостей, навіть якщо вони і не народились тут, але їх талант та потенціал розкрились саме на поліській землі. 

Далі у матеріалі Житомир Name розкаже про вчених-біологів, котрі здійснили значний прорив у сфері біологічної науки на Поліссі.

Леонід Куркчі – “Перша” людина на біофаці

Леонід Миколайович Куркчі народився 8 серпня 1935 року в Києві. Школу закінчив у місті Армазі Горьковської області, а у 1958 році з червоним дипломом завершив навчання у педагогічному інституті м. Черкаси. Закінчивши аспірантуру та успішно захистивши кандидатську дисертацію, почав працювати доцентом в Бердичівському педагогічному інституті, згодом став деканом природничого факультету. Починаючи з 1971 року, відколи природничий факультет перемістили до Житомирського педагогічного інституту, аж до початку 2000-го року Леонід Миколайович очолював посаду декана природничого факультету. До того ж був доцентом кафедри зоології, де викладав предмет з курсу фізіології людини та тварини. З особистої ініціативи керував діяльністю студентського гуртка, де молоді люди вчилися фотосправі. 

Приміщення для природничого факультету в Житомирському педагогічному інституті було недостатньо придатним для навчання студентів у далекому 1971 році. Адже до цього тут розміщувалося: Житомирський єврейський інститут для вчителів, об’єднана трудова школа, чоловіча гімназія, Волинський індустріальний політехнікум, військовий шпиталь, гірничий та керамічний технікуми та багато інших організацій.

 Леоніду Миколайовичу вдалося не лише створити план переобладнання приміщень, а й завдяки своїм особистим якостям – енергійності та натхненню, організаторським навичкам та господарським умінням, він зумів сформувати будівельні бригади з викладачів та студентів. Спільними зусиллями вдалося виконати ремонт усіх приміщень, впорядкувати лабораторії та лекційні аудиторії. 

Він був одним з перших викладачів у інституті, який організував поїздки до Карпат, Криму та Кавказу, де студенти на практиці ознайомлювалися зі світом флори та фауни, які жили у відкритому середовищі різних природних зон. Крім того, за його активного сприяння при інституті було створено Музей природи.

Студенти досі згадують Леоніда Куркчі як кращого декана, відмінного науковця та людини з великим серцем. Він не просто жив студентським життям, а був одним з перших, хто розумів їх та підставляв своє плече у ненайпростіші моменти.

Галина Захарчук навчалася на природничому факультеті в 1991 році. З посмішкою на обличчі, вона пригадує, як Леонід Миколайович приїздив вранці на велосипеді до їх гуртожитку та голосно дзеленчав у дзвін. Прокидалися навіть ті, хто не планував йти на пари. Зібравшись, усі разом активно виконували ранкову руханку на свіжому повітрі біля стін університету. 

З посмішкою розповідає пані Галина:

“Так, він був для нас “Першою” людиною на біофаці, який поважав і любив студентів”

Науково-дослідна Агробіостанція на хуторі Затишшя

Леонід Куркчі був одним з головних ініціаторів формування агробіологічної станції в північно-східному окрузі Житомира в 1971 році. Агробіостанція стала потужною навчальною та дослідницькою базою інституту. Спочатку було розроблено кілька етапів важливої роботи: підвищили якість грунту, аби родючість зросла в кілька разів, побудували лабораторії, оранжереї та теплиці, геологічний музей, їдальню та гуртожиток.  Крім того, навіть збудували затишне кафе “Грот” з конференц-залом. Усе це робилося виключно руками студентів та викладачів, що давало можливість разом навчатися та практикуватися наживо, проводячи ряд цікавих досліджень.

Загальна площа агробіостанції понад вісімнадцять гектарів землі, на яких вдало розташувалися – озеро, квітучий сад та дрімучий ліс, ошатний дендропарк та різні ягідники, квітники, пасіка та будиночок для апітерапії. До того ж, є місце для активного, спортивного, здорового проведення вільного часу та ігровий дитячий майданчик. 

 На постійній основі на агробіостанції проводять наукові семінари та практикуми для студентів та вчителів біології та природознавства. Їх наочно навчають розмножувати вегетативним способом різні види рослин, прищеплювати дерева, вирощувати декоративні рідкісні види вічнозелених насаджень та окремих видів квітів. Останнім часом цю базу використовують навіть для проведення цікавих і незвичайних квестів для студентів та школярів,  а влітку тут проводять навчання для учнів ботанічних шкіл. 

Особливу увагу заслуговує навчальна пасіка та кабінет для проведення апітерапії, яка з кожним днем набуває все більшої популярності. На території агробіологічної станції є вулики, де живе до п’яти бджолиних сімей. Здавна усім нам відомі лікувальні властивості продуктів з пасіки – меду, пилку, прополісу. Апітерапія допомагає укріпити імунітет, відновити фізичні сили, стабілізувати артеріальний тиск та значно покращити психоемоційний стан.

Агнеса Стадниченко – перша жінка-малаколог в Україні

Не менш блискучою постаттю серед вчених-біологів на Житомирщині є Агнеса Полікарпівна Стадниченко, яка є Доктором біологічних наук, професором та Академіком Академії наук вищої школи України. 

Агнеса Полікарпівна народилася на Полтавщині в родині педагогів в 1935 році. З відзнакою закінчила школу, а згодом і Львівський державний університет, де отримала освіту за фахом біолог-зоолог. Викладацьку діяльність розпочала у школі, де навчала учнів біології та хімії. Починаючи з 1964 року, Агнеса Стадниченко стала аспірантом кафедри зоології у Львівському державному університеті. Кандидатську дисертацію достроково захистила у 1968 році. 

Плідну наукову діяльність розпочала саме в Житомирському державному університеті. З 1971 по 2015 рік Агнеса Полікарпівна займала посаду завідувача кафедри зоології, при цьому активно працювала над новими науковими дослідженнями. Студентів навчала зоології, гідробіології, гідроекології та розповідала про систему біоресурсів України. У 1982 році успішно захистила докторську дисертацію, а у 1984 – стала професором. 

Житомирська малакологічна школа, яка визнана в світі

Протягом тривалого часу Агнеса Стадниченко була чи не єдиною жінкою-малакологом в Україні. Вона активно залучала здібних учнів та обдарованих студентів, а також викладачів кафедри та інших науковців з різних навчальних закладів міста Житомира до проведення різноманітних наукових досліджень. Саме за її сприяння була створена наукова проблемна група “Біологічні основи освоєння, реконструкції і охорони фауни Житомирського Полісся”. 

З часом дана група реорганізувалася у малакологічну школу міста. З 1992 року школа почала діяти при кафедрі зоології під керівництвом Агнеси Полікарпівни. На її базі було проведено шість Міжнародних малакологічних конференцій, в яких брали участь вітчизняні та закордонні науковці. До того ж діяльність школи було визнано не лише на теренах України, але і далеко за її межами.

У 2004 році при малакологічній школі було засновано науковий координаційний малакологічний центр, метою якого є погодження усіх наукових досліджень у сфері малакології, які проводяться в Україні. З 2016 року також успішно працює новостворена лабораторія екологічної паразитології. За свою неоціненну наукову діяльність, Агнеса Полікарпівна нагороджена високими званнями – Заслужений працівник освіти України та Почесний професор ЖДУ ім. Івана Франка.

Житомирщина стала відправною точкою в науковій діяльності Леоніда Куркчі та Агнеси Стадниченко. Ці геніальні науковці жили та творили в місті Житомирі, успішно розробили нові наукові дослідження в сфері біології, заснували та сформували важливі наукові лабораторії та школи, які сприяли подальшому розвитку у галузі біології не лише Житомирського краю, а й усієї України.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.