Єллоустонський парк на Житомирщині або чудернацьке Поліське диво 

Вичурні, незвичайні, виняткові геологічні пам’ятки, які є очевидцями архаїчної історії, події якої відбувалися багато мільярдів років тому, посідають особливе місце серед ресурсів геологічного простору. 

Вони є природною геологічною спадщиною, це рідкісні предмети, які були створені природою, що максимально точно відображають розвиток геологічних процесів,  в результаті яких вони і утворилися. До того ж ці об’єкти мають виняткову наукову цінність та є у відкритому доступі для вивчення та дослідження. Поза тим, досить часто вони формують феноменальні природні ландшафти, які зачаровують кожного справжнього цінителя природних явищ.

Ці унікальні пам’ятки природи у випадку руйнування вже не можуть бути відновлені, тому вимагають максимально уважного та дбайливого ставлення. Вже протягом довгого часу в світі спостерігається тенденція збереження даних природних явищ, які не тільки допомагають дослідити, а й розкодувати історію Землі. Людство об’єднало свої зусилля, які спрямовані на збереження особливих геологічних пам’яток природи від руйнування та повного знищення, аби майбутні покоління мали можливість споглядати цю красу віковічної геологічної історії. Більше розповість Житомир Name.

Словечансько-Овруцький кряж – незвичайна геологічна пам’ятка

Житомирський край є щедрим та багатим на геологічні пам’ятки природи. Особливе місце серед яких посідає рідкісний геологічний феномен – Словечансько-Овруцький кряж. Ця Поліська дивовижа знаходиться на півночі Житомирщини, являє собою прекрасне місце, яке щоразу приємно бентежить дослідників, геологів, науковців та звичайних туристів. На околиці села Словечного Коростеньського району, по обидва боки дороги зненацька показуються крутобокі схили, на яких густо ростуть древні сосни, клени та столітні дуби. 

Така чудесія простягається з сходу на захід майже на 60 кілометрів, від містечка Овруча до мальовничого села Червонка.

Історія довжиною в 1200 мільйонів років

На кінець ХІХ ст. про Словечансько-Овруцький кряж не було ніяких відомостей, фактів або згадок, він залишився недоторканим протягом кількох десятків років. Першим науковцем, хто приступив до розгадок цієї дивини був академік Павло Аполлонович Тутковський.

 Славетний український геолог Тутковський протягом довгих 22-х років деталізовано досліджував геологію Словечансько-Овруцького кряжу. За ці роки дослідник написав кілька наукових праць про це диво Полісся. Зібрані науковцем, зразки гірських порід та мінералів з Словечансько-Овруцького кряжу зберігаються у Національному науково-природничому музеї.

 У деяких працях та дослідженнях Павло Аполлонович навіть порівнював Житомирське скупчення своєрідних, благородних геологічних явищ з відомим усьому світові Йеллоустонским парком, що у Каліфорнії, США. 

Мальовнича краса різноманітної природи Словечансько-Овруцького кряжу нагадує острів з каменю, що загубився серед неосяжних долин та безкрайніх полів Житомирського Полісся. Кожен з нас може наживо побачити чудернацькі речі, створені природою та відчути на собі дух різних геологічних епох. 

Іншим відомим дослідником на Поліссі був Степан Володимирович Бєльський, який свій шлях геолога та краєзнавця пройшов під керівництвом Павла Тутковського. Завдяючи своєму науковому наставнику, Степан Бєльський став відмінним професіоналом-дослідником геології та географії Волині. Майже половину свого життя Степан Володимирович вивчав надра корисних копалин Житомирської області, зокрема і Словечансько-Овруцького кряжу. Усі напрацювання зібрані в праці науковця “Геологія та корисні копалини Житомирської області”. 

Згодом до кряжу почали прибувати різні делегації археологів, науковців, біологів та геологів. Варто зазначити, що вивчення порід даного кряжу продовжується і надалі. 

Багатство цінних мінералів кряжу на Житомирщині

Словечансько-Овруцький кряж розташований на могутньому кристалічному фундаменті. Кам’янистий каркас створили пісковики, рожеві та червоні кварцити, пірофілітові сланці ще 1500 млн. років тому. Усі ці породи є відмінним будівельним матеріалом, з яких українці побудували Золоті ворота в Києві, храм Софії Київської, Києво-Печерську лавру та інші пам’ятки архітектури великих міст та затишних українських містечок. 

Унікальні поклади мінералу рожевого пірофіліту накопичені саме в Словечансько-Овруцькому кряжі. Зауважимо, що це єдине джерело пірофіліту не лише в Україні, а й у Європі. З даного матеріалу наші предки виготовляли особливу оздобу та прясельця. Згодом почали випускали пірофілітові пальники для маяків, які користувалися попитом за кордоном – на Далекому Сході, на берегових смугах Чорного моря та Гібралтарської протоки. 

Поступово робота шахти біля села Збраньки, де видобували пірофіліт, була зупинена. Кілька років поспіль вглиб шахти влаштовували екскурсії, де туристи наживо споглядали красу рожевого пірофіліту. 

Хоч наразі цей камінь досі використовується в керамічній, електротехнічній та паперовій промисловості, але його родовища не розробляються ані промисловим, ані ручним способом. 

Крім того, на території Словечансько-Овруцького кряжу закладені чималі родовища гірської породи яшми, а також значні поклади бурого залізняку, гірського кришталю, каоліну та інших різноманітних корисних копалин.

Життєдайною дивиною кряжу є джерела кришталевої води, які пробираються назовню, аби освіжити ліси, поля та багатий тваринний світ. Мешканці навколишніх сіл вважають джерельну воду цілющою. 

Дивовижний світ флори та фауни

Не менш прекрасним і чудернацьким є тваринний та рослинний світ Словечансько-Овруцького кряжу. Найбільшою чудесією є те, що тут ростуть субтропічні рослини, які не притаманні даній кліматичній зоні України. Наприклад, дуб скельний, вирубка якого суворо заборонена. Непрохідні чагарники азалії понтійської, територія популяризації якої на далекому Кавказі, але дивом прижилася на Поліссі, займаючи величезну частину кряжу.  До того ж тут зростає велике різноманіття цілющих лікарських рослин.

Більшу частину кряжу вкривають хвойні та широколисті ліси. Сосни, берези, липи, ясени та столітні дуби,  а поміж деревами простягаються чагарники з ліщини, лісової жимолості, шипшини та крушини. Влітку на галявинах достигають чорниці, суниці, ожина та соковита малина, а восени – білі гриби, підберезники, лисички та опеньки. 

Близько п’ятнадцяти видів рослин, які розповсюджені на території кряжу занесені до Червоної книги.

Серед густих лісів Словечансько-Овруцького кряжу можна побачити диких кабанів, лосів, козуль. Є велика популяція бобрів, лісових куниць та борсуків. Хижаків також вистачає – вовків та рудих лисиць.

На початку 2000-х років на територіальній площині кряжу заснували природно-заповідну територію місцевого зразка “Словечанський кряж”. Громадська природоохоронна організація товариства птахів протягом 2020 року висловила пропозицію щодо створення національного парку. У Міністерстві захисту довкілля та в Житомирській обласній раді ініціативу підтримали. 

Цілком ймовірно, що за кілька років Житомирщина збиратиме туристів до себе на гостину, гордо хизуючись неймовірною красою національного парку “Словечансько-Овруцький кряж”, яку мільйони років тому витончено створила матінка-природа.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.