Зариблення річки Тетерів: відновлення екосистеми чи марнотратство?

Через екологічну катастрофу, що сталася у серпні цього року на головній каналізаційній помповій станції міста «Житомирводоканал» зобов’язали відновити водні біоресурси річки Тетерів шляхом її зариблення. Відповідно до рішення виконкому, підприємство має закупити більш ніж 10 тонн риби, а саме: товстолоб – 4167 кг, короп – 1786 кг, карась – 2695 кг, білий амур – 1786 кг, у зв’язку з аварією, коли неочищені стоки потрапили до річки та спричинили масовий мор риби. Далі на zhytomyr.name.

Таку масу риби вирішили випустити до річки, зважаючи на досвід попередніх років. Наприклад, у 2019 році сім тонн риби закупили за 199 тис. грн. Зважаючи на масові скиди неочищених стоків за останні три місяці, відновлення біоресурсів цього року потребує значно більших витрат. Лише за літо в річку Тетерів тричі зливали неочищені стічні води. Тоді, нараховані екологами збитки вже перевищили 23 млн. грн.

За словами Андрія Нікітіна, директора КП «Житомирводоканал», проводити тендер на закупівлю та запуск риби планують лише після того, як запрацює нова каналізаційно-насосна станція. Раніше Сергій Кондраюк повідомляв що зариблення відбуватиметься коштом і міста і «Водоканалу», з місцевого бюджету буде виділено лише 50 тис. грн., тоді як «Водоканал» готовий виділити 300 тис. грн.

Чи може зариблення вирішити проблему забруднення?

Перед тим як ставити питання про відновлення ресурсу потрібно зупинити його руйнування. Ця проблема не нова в Житомирі, внесок робить не лише «Житомирводоканал», а й приватний сектор поблизу річки Кам’янка, стоки з якого течуть в Тетерів. По правому березі в Зарічанах також багато забудов без центрального водовідведення чи каналізаційних споруд, що теж прямим потоком тече в Тетерів. Таким чином, поки не припиниться злив в річку побутових та промислових забруднювачів, недоцільно займатися її відновленням.

Окрім того, перед зарибленням потрібно створити всі умови для відновлення екосистеми, що наразі неможливо через величезні поклади мулу, високу концентрацію фосфатів, що спричиняють цвітіння та недостатній рівень кисню.

Які види риб краще заселяти до водойми?

Якщо говоримо про зариблення виникає ще одна проблема – відсутність у Житомирській області господарств, які б займалися риборозплідництвом. Адже риба, яка завозиться переважно з півдня, не адаптована до наших умов: низького рівня кисню та перепаду температур. Друга проблема – видовий склад риби. Наприклад, під час зариблення «Відсічного» у 2018 році не дотримувалися тутешньої іхтіофауни, яка стикаючись з чужинцями та конкурентами на кормову базу, лише страждає.

Тому, необхідно вивчити наявну кормову базу, аби розрахувати яку кількість і якої риби вона здатна прогодувати та обрати для відновлення екосистеми рибу вище по течії річки Натомість, карась, товстолоб, короп та амур, справді, можуть посприяти очищенню річки. Наприклад, товстолоб є фільтратором, який виїдає планктонні водорості, а амур поїдає макроліти. Проте це не притаманні для Тетерева риби, тому, на думку науковців, більшу увагу варто звернути на аборигенні види – судак, щука чи головня.

Ефективність зариблення у відновлені екосистеми

Ще одна проблема в тому, що згодом завезені риби вмирають і вся виїдена біомаса потрапляє назад у водойму. Тому, рибу потрібно вилучати що п’ять років, що можна зробити лише на рибогосподарській водоймі. Окрім того, на водоймах що призначені для водозабору, як Тетерів, заборонено промисловий вилов риби.

Тому, насамперед варто започатковувати програму рибницьких господарств в області, як ставкових, так й індустріальних, розв’язувати проблему з очисними спорудами й скидами неочищених стоків та на державному рівні врегулювати можливість промислового вилову й контролю за браконьєрством. Проте навіть за дотримання цих умов, відновлення екосистеми річки Тетерів займе щонайменше 10-20 років.

Get in Touch