Українці завжди були спраглими до самопізнання, а особливо коли це стосується їх самоідентифікації. Значний інтерес до історії українського народу, традицій та звичаїв набуває потужнішого пожвавлення після повалення радянського союзу, коли Україна стає незалежною державою. Далі на zhytomyr.name.
Початок 1990-х років характеризується піднесенням національної свідомості після важких десятиліть утисків, переслідувань та жорсткого придушення всього українського. Крім того, саме цей час стає переломним у відродженні краєзнавства України. Українські науковці та вчені жваво долучилися до цього процесу, докладаючи максимум знань та зусиль, аби відродити цю найпатріотичнішу науку та прокласти шлях для майбутніх поколінь. Серед них вагоме місце зайняв житомирянин Микола Юхимович Костриця.
Микола Костриця є одним з найбільш визначних географів на Житомирщині, професором, який все життя присвятив розвитку та популяризації краєзвчавчого руху в Україні, зокрема і на своїй малій батьківщині.
Дитинство, навчання та перші успіхи Миколи Юхимовича
Микола Костриця народився 20 вересня 1942 року в місті Житомирі. Його дитинство було сповнене розповідями та цікавими історіями корінних жителів міста про давні традиції, обряди та звичаї рідного краю. Маленькому Миколці все було дуже цікаво, вже відтоді в нього зародився інтерес до ширшого пізнання свого міста та країни загалом.
У родині хлопчика часто влаштовували вечори, куди запрошували інтелектуалів, талановиту молодь та відомих людей у місті. Однією з них була відома українська оперна діва Зоя Гайдай. Вже у дорослому віці Микола Юхимович випустив у світ книгу про видатну артистку України, де опублікував уривки з її особистих дописів та відтворив найяскравіші моменти її сценічного життя.
Іншим важливим захопленням хлопчика був футбол, трохи пізніше він навіть був відібраний до зачислення в основну команду гравців. Закінчивши школу, молодий, енергійний юнак стояв перед вибором – обрати наукову стежку чи податися до великого спорту. Микола обрав науку та вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на географічний факультет. Під час навчання молодий студент брав участь в різноманітних експедиціях до країн Середньої Азії та Кавказу. Крім того, був активним учасником спортивного та творчого життя в університеті.
В той час важливу роль в житті молодого юнака відіграв доктор географічних наук, професор КНУ ім. Т. Шевченка Олексій Діброва. Під наставництвом Олексія Тимофійовича сформувалися основні наукові інтереси майбутнього молодого спеціаліста.
Отримавши диплом в 1966 році, вчитель Микола Костриця відправляється на свою першу працю до села Хижники, що у Хмельницькій області. Спочатку працював вчителем, а трохи пізніше став заступником директора школи з виховної роботи.
Миколі Юхимовичу вдається уміло поєднувати педагогічну діяльність з краєзнавчою роботою. Разом з учнями подорожували пам’ятними місцями, досліджували особливості старовинної місцевої архітектури та знайомилися з красою ландшафтів. Згодом молодий вчитель оформив усі свої враження від побаченого в першому краєзнавчому матеріалі “Доля звичайного села”, де розповів цікаві факти села Хижняки. Матеріал був опублікований на сторінках місцевої газети “Світло Жовтня” в 1967 році. Це стало початком подальшої потужної публіцистичної діяльності Миколи Костриці, який за кілька років почав друкувати власні краєзнавчі матеріали на шпальтах обласних та республіканських періодичних видань.
У 1971 році Микола Юхимович повертається до Житомира, де починає працювати вчителем географії в школі №32. Через кілька років він стає методистом обласної дитячої екскурсійно-туристської станції. У колі однодумців, які також по-особливому були закохані в рідний край, організовують різноманітні походи, туристичні зустрічі та по-новому відкривають мальовничу красу Житомирщини, гірських вершин Карпат та Південного узбережжя Криму.
До цієї активної діяльності, краєзнавець додав ще і кропітку працю в архівах, де протягом кількох років ретельно опрацьовував історичне минуле Житомирського Полісся.
Публіцистична діяльність Миколи Костриці
Житомирський науковець продовжує публікувати власні напрацювання для більшої аудиторії на сторінках періодичних видань. В обласній газеті “Радянська Житомирщина” навіть заснували рубрику “Рідний край”, де разом з Миколою Юхимовичем друкувалися інші два автори. Важливим доробком краєзнавця є публікації в часописі “Радянська освіта”, де були опубліковані кращі матеріали про колоритну красу Житомирщини.
Спільно з іншими краєзнавцями, Микола Костриця написав та видав велику кількість краєзнавчих книг, історично-географічних путівників та нарисів. Серед них – “Географія Житомирської області”, “Житомирщина туристична”, “У просторі і часі”, “Велет духу: О. Ольжич і Житомирщина” та багато інших. Багата творча спадщина науковця стосується географії, культури, краєзнавства не тільки Житомирщини, але й всієї України.
У 1992 році Микола Юхимович заснував серійне книжкове видання “Вчені Житомирщини”. Автору вдалося зібрати основну інформацію про найбільш відомих жителів Житомира, які досягли неабиякого успіху.
Особливою публікацією житомирського краєзнавця став географічний атлас для школярів “Географія Житомирської області. Моя мала Батьківщина”. Микола Костриця розробив не лише збірку мап, а зібрав найкориснішу інформацію у вигляді фотографій, коротких текстів, карт та уточнюючих малюнків. Даний атлас став найкращим помічником для учнів у вивченні географії рідного краю.
Діяльність Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині
Потужний розвиток краєзнавства об’єднав науковців та дослідників навколо відродження в місті Житомирі наукового краєзнавчого товариства.
Товариство дослідників Волині започаткувало свою діяльність на початку ХХ століття. Учасники товариства видавали різні напрацювання, які стосувалися етнології, історії, географії та геології Волинської губернії. Вже у 1990 році за ініціативи Миколи Юхимовича та його колег відбулося відновлення діяльності Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині.
У 1993 році Микола Костриця був обраний президентом даного товариства. Крім того, краєзнавець виконував обов’язки головного редактора Наукового збірника “Велика Волинь”. Організація видавала на широкий загал усі наукові напрацювання та дослідження учасників даного товариства. Для випуску літератури краєзнавчого характеру було засновано Житомирське краєзнавче видавництво “Волинь”.
Основними напрямками діяльності товариства є проведення науково-краєзнавчих конференцій не тільки на території Житомирщини, а й в Україні.
Вагомим внеском у дослідженні минулого та подальшого розвитку краєзнавчого руху в Україні став ґрунтовний творчий доробок Миколи Костриці “Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті”. Науковцю вдалося підсумувати пророблену роботу краєзнавців Волині впродовж ХХ століття. До того ж він докладно описав життєвий та професійний шлях кожного науковця, який був долучений до краєзнавчого дослідження маленької батьківщини.
Миколі Костриці по праву належить найбільш визначне місце серед інших вчених України, адже його ім’я відоме далеко за межами України. За життя наукова та культурно-просвітницька діяльність краєзнавця була відзначена найвищими державними нагородами та орденами, проте найбільшою винагородою для Миколи Юхимовича було відродження та збереження любові до рідного краю в серцях кожного її жителя.