Історія юннатівського руху зародилася понад сто років тому. Спочатку це були гуртки, де молоді хлопці та дівчата мали змогу на практиці осягнути основні етапи та певні тонкощі в галузях сільського господарства. На базах таких господарств та виробництв організовували спеціалізовані колективи юннатів за певними інтересами. Далі на zhytomyr.name.
Вони власноруч на практиці досліджували та опанували основні навички у вирощуванні овочів та рослин, пророщували різне насіння, розводили декоративні та овочеві рослини. Молодь почала активно долучатися до всіх процесів та робіт в полях та присадибних шкільних ділянках, аби навчатися та практикуватися водночас.
Історія зародження гуртка юних натуралістів на Житомирщині
На початку 1920-х років на території Житомирщини формуються перші агрошколи в Бердичівському районі, секції юннатів у Житомирі та Коростені, а також численні гуртки в сільській місцевості. До того ж активно організовують у шкільних закладах дослідні плантації. Трохи згодом юні натуралісти енергійно починають долучатися до виставок сільськогосподарської продукції, активно проводять доброчинні громадські роботи та допомагають батькам на ділянках. Уся робота проводиться у позаурочний час.
У 1934 році в Україні вперше провели великий зліт кращих юних натуралістів з усіх областей. Таку подію приурочили, щоб відзначити досягнення та перші вагомі успіхи найкращих вихованців українських освітніх закладів.
Починаючи від 1935 року і до початку 1941-го на Житомирщині юннатівський рух стає більш потужним. Практично при кожній школі був організований гурток натуралістів. У селі Чоповичі Малинського району вперше були сформовані відділи “Юні дозорці колгоспного врожаю”. Майже всі дитячі гуртки енергійно долучилися до боротьби зі шкідниками та бур’янами, щоб врятувати майбутні врожаї.
Після закінчення воєнних дій на території України, від 1945 року починається відновлення діяльності юних натуралістів. Надалі жваво розвивається навчання юннатів, вони покращують свої навички в садівництві, проводять різноманітні дослідження, а також переймають цінний досвід від передовиків виробництва та українських вчених. На дослідних агроділянках при школах учні досліджують якими способами та методами можливо збільшити врожайність сільськогосподарських культур. За ініціативи юних натуралістів з міста Новоград-Волинського, було організовано великий збір насіннєвого матеріалу зернових культур для фондів колгоспів.
У 1946-му році вийшла постанова Уряду “Про заходи поліпшення позашкільної роботи з дітьми”, яка надалі стала поштовхом для зміцнення ролі юннатів у суспільстві. Згодом почали формувати в різних куточках області центри юних натуралістів – клуби та палаци.
У листопаді 1951 року у місті Житомирі відчиняє двері Житомирська обласна станція юннатів, яка стала основним осередком для зборів та навчання усіх юних натуралістів з районних центрів. Під керівництвом директора Е. Соколовського та з дружньою підтримкою родини Віри та Олександра Штейнів вдалося налагодити потужну діяльність юннатівського руху по усій Житомирській області.
Протягом наступних десяти років на юннатівський станції функціонує кілька гуртків з бджільництва, садівництва, зоології, ботаніки, геології, а також кіномеханіки. Трохи згодом додатково ввели ще заняття по вивченню основ з рільництва, овочівництва та природознавства.
З 1966 року Житомирську обласну станцію юних натуралістів переводять до села Кмитів, що в Коростишівському районі. Протягом п’яти років тут організували потужну дослідницьку базу. На земельній ділянці близько трьох гектарів розмістили садок з плодовими деревами, теплицю, загін з кроленятами та птицею. У користуванні учасників були коні, трактор та один автомобіль. Невдовзі кропітка праця юних натуралістів принесла хороші результати у вигляді високої врожайності різних культур сільського господарства.
Починаючи з 1971 року обласну спілку юннатів знову переводять до Житомира, де організовують ділянки та різноманітні гуртки для навчання та дослідження. Їх відвідують школярі різного віку.
З 1975 року по 2017 рік на чолі обласної станції була невтомна та ініціативна Віра Лабунська, яка щиро вболівала за розвиток юннатівського руху на Житомирщині. Поруч працювали віддані справі свого життя – Лілія Шубович, Ольга Ковальчук та Зоя Гнітецька.
Сучасна праця юних натуралістів на Житомирщині
З 1992 року обласну станцію реорганізували в обласний еколого-натуралістичний центр, а з 2003 року – перейменували в центр еколого-натуралістичної творчості для молоді. З вересня 2017 року “Обласний еколого-натуралістичний центр” Житомирської обласної ради очолює Наталія Бордюг.
Під ретельним наставництвом Наталії Сергіївни та ще двадцяти чотирьох вчителів у центрі діє 74 творчі відділи, де молодь може обрати один з найцікавіших для себе профілів. Кожного року на навчання до еколого-натуралістичного центру приходить більше тисячі учнів. Впроваджені педагогічні концепції та інновації, сучасні технології допомагають у навчанні та вихованні учнівської молоді.
Гуртківці з радістю долучаються до різноманітної культурно-просвітницької діяльності, старанно вивчають і досліджують довкілля, залучаються до різних акцій, естафет та тренінгів з охорони природного середовища. На прикладі двох популярних гуртків “Фітодизайн” та “Захоплююче лозоплетіння” трішки більше дізнаємося про сучасне навчання юннатів.
Красиві заняття в гуртку “Фітодизайн”
Протягом довгих п’ятнадцяти років за умілого наставництва досвідченого вчителя Зінаїди Михайлівни Піддубної проходить навчання учнівської молоді в даній творчій групі. Вихованці не лише створюють красиві композиції з квітів та зеленого оздоблення, але й вчаться помічати природну красу навколо себе та бережливо ставитися до мальовничості навколишнього світу.
На заняттях учні вивчають як краще складати флористичні композиції, їх оформлення та умови зберігання квіткового матеріалу, а також створюють свої власні креативні проєкти. Досить часто для дітей організовують екскурсії до парку, лісу та в ботанічний сад, де вони вивчають, збирають і досліджують квіти, листя і кору з дерев, плоди та шишки. Такі походи для дітей є особливими, адже вони наживо спостерігають за всіма процесами, які відбуваються у природному світі. Щоб закріпити отримані знання та навички, учні грають у різні ігри, які пов’язані з екологією та охороною навколишнього середовища.
Юні натуралісти з власними флористичними проєктами беруть участь в різних конкурсах, фестивалях та виставках. До того ж більшість вихованців після закінчення навчання у гуртку, далі пов’язують своє професійне майбутнє з флористикою.
Творча майстерня Людмили Човнюк “Захоплююче лозоплетіння”
Сучасні юннати в “Обласному еколого-натуралістичному центрі” мають змогу долучатися до радиційного народного мистецтва, пізнати усі тонкощі давнього ремесла, а також відкрити завісу традицій та особливої української майстерності.
Людмила Степанівна Човнюк – народна майстриня, яка з 2002 року навчає молодь основних навичок лозоплетіння. Щороку до цієї справи долучається шістдесят учнів, які вивчають історію лозоплетіння в Україні, особливості традицій та звичаїв, які тісно пов’язані з даним ремеслом.
Для ширшого пізнання та забезпечення юних натуралістів головним матеріалом – лозою, на території центру обладнали ділянку, де вирощується чотири спеціальні види лози. Молодь власноруч обробляє ділянку та доглядає за лозою. Людмила Степанівна ознайомлює дітей з технікою обробки майбутнього матеріалу, і навчає всім тонкощам та хитрощам плетіння з лози. Хлопці та дівчата з задоволенням виплітають оригінальні сувеніри, різноманітні фігури, оздоблення та предмети побуту. Така творча діяльність дає можливість відчути усю цінність давнього українського мистецтва з залучення кропіткої праці та креативної фантазії.
Впродовж кількох десятків років досвідченим вчителям та наставникам вдається залучити молодь до вивчення та дослідження, до практичної діяльності та пізнання нового в навколишньому середовищі. Учні вчаться любити природу, зберігаючи модель гармонійного співіснування людини та природи.