Метеостанція – це, на перший погляд, простий прилад для збору інформації про погодні умови. Але якщо копнути глибше, то виявиться, що без нього може занепасти сільське господарство, будівництво, авіація та багато інших сфер діяльності. Для середньостатистичної людини, погодні дані допомагають правильно вибрати одяг відповідно до прогнозу, щоб потім не прийшлось мерзнути чи мокнути під дощем. Також збираючись у поїздку ми одразу перевіряємо метеорологічні прогнози аби мати уявлення, що з собою брати і які активності обирати. В загальному, можна впевнено заявити, що наша якість життя залежить від збору інформації метеорологічними станціями. Тому варто розібратися, в історії цих обʼєктів. І, звісно, добре було б знати, як саме прогноз погоди потрапляє нам до рук. Далі на zhytomyr.name.
Історія
Все почалося у 1893 році зі станції “Звягель”, що є найпершою метеорологічною станцією у Житомирській області і однією з найстаріших в Україні. Довгий час начальником там був Микола Олексійович Лагун. В післявоєнний час станція майже не працювала, та з часом керівник станції та його дружина, Любов Полікарпівна Луган, встановили там примітивні прилади і почали знімати показники. Вже до 1972 року на ділянці працювало 6 метеорологів, які систематизувавши відомості почали надсилати телеграми з інформацією через кожні дві години. Ось так, зʼявилась і розпочала свою діяльність перша метеостанція у Житомирській області.
Починаючи з 1914 року на Житомирщині стартували постійні спостереження. Їх проводив учений метеоролог та краєзнавець Сергій Адамович Бржозовський. У 1918 році він придбав будинок для Житомирської метеостанції, який у 1964 році став осередком для гідрометеорологічного бюро. А у 1988 році будинок вченого було реорганізовано в Житомирський обласний центр з гідрометеорології.
Наступні дві метеостанції були засновані у Коростені та Овручі у 1924 році. І нарешті, у 1949 році відкрили наймолодшу станцію на Житомирщині “Олевськ”.
Всі вищезгадані об’єкти працюють і в наші дні, приносячи користь суспільству.
Як створюється прогноз погоди
Житомирські метеорологи розповідають, що їхні прогнози справджуються на 96-97%. Що дійсно вражає, адже в Європі статистика тамтешніх професіоналів даної сфери показує 85%.
Житомирські фахівці складають прогнози на другу-третю добу і на третю-пʼяту.
Як і в старі добрі часи показники метеостанції записують кожні три години, збираючи всю інформацію про вологість, тиск та температуру повітря. Єдине, що змінилося з 1972 року – це прилади. На заміну барометру прийшов М-63, що вимірює швидкість вітру. А температуру на поверхні ґрунту вже визначають електронні датчики. Зовсім скоро на станції будуть працювати лише найсучасніші прилади, адже 50% обладнання займають новинки метеорології.
Отож після зібраної інформації новітніми гаджетами, дані зашифровуються спеціалістом і надсилаються до столиці. А звідти інформація потрапляє в наші телефони.
Цікаві спостереження
Загалом працювати в метеорологічному центрі досить монотонною, але працівники люблять свою роботу і, час від часу, вони мають змогу стати свідками різних цікавинок. Так у 2020 році метеорологи зафіксували рідкісне явище, зимову грозу. Це вперше (з 1945 року), фахівці побачили щось схоже.
На жаль з початком війни в українському небі зʼявились, різноманітні, рідкісні для 21-го століття, явища. Що, звичайно, робить нам в житті погоду. Але, сподіваємось, що в найближчому майбутньому, ми зможемо побачити безхмарне, вільне небо незалежної України та радіти оптимістичним прогнозам синоптиків.