Ландшафтний парк «Соколова гора» на Богунії: туристичний потенціал місця

Створення ландшафтного парку на території в межах 20 га, було передбачено Генеральним планом розвитку міста ще у 2016 році. Проте лише нещодавно, 23 вересня на 11 сесії Житомирської міської ради, депутатами було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою парку. Таким чином, територія Павловської гори та річки Кам’янка може стати центром місцевого туризму й забезпечити комфортний відпочинок жителям прилеглих територій мікрорайонів Богунії, Панчішної фабрики, Видумки, Соколової гори та Вільського шляху. Далі на zhytomyr.name.

У червні 2021 року ГО «Парк Соколова гора» подала проєкт ігрового простору Павловської гори на участь у конкурсі проєктних пропозицій в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста Житомир 2021: Перезавантаження 6.0». Проте пропозиція була відхилена у зв’язку з перевищеною вартістю облаштування дитячого майданчика, а також через належність території парку до земель Оліївської ОТГ. Натомість Сергій Дейнека, керівник земельного відділу Оліївської сільської ради повідомив: «Це вкраплена ділянка в межі міста, колишній КСП ім.Мічуріна, а з ліквідацією колгоспу територія перейшла у користування міською радою. Сільська рада не має претензій та планів на використання цієї ділянки. Якщо міська рада розробить проєкт парку, думаю сільська рада його погодить».

Разом з тим, 26 червня на Замковій Горі, під час проведення заходу «Майстерня міста» керівники громадської організації «Парк Соколова Гора» презентували концепцію створення ландшафтного парку, основна мета якого – збереження природних ландшафтів та зон відпочинку в різні пори року, які існують тут споконвіку. Нещодавно, 3 жовтня відбулося вперше святкування Дня ландшафтного парку на Павловській горі.

Історія Павловської гори

Селище Соколова гора було приєднано до Житомира у 1973 році під час розширення меж міста. Павловська гора одна з чотирьох Соколових гір. На одній з гір, що знаходиться ближче до залізної дороги, було розкопане давньоруське городище, проте до цього часу територію забудували. Дві інші гори зайняв цегельний завод на вулиці Богунській. Павловську гору врятувала від забудови високовольтна лінія електропередач. За переказами, на горі розміщувався маєток шляхтича Павловського, який втік у Францію під час революції. У часи Другої світової війни вся вершина гори була в окопах, які збереглися до цього часу. Воїни, які загинули на цьому місці поховані на вул. Вільський Шлях. Під самою горою відбувалися розстріли мирного населення і в часи Голокосту. На згадку про ці злочини у 2002 році було встановлено пам’ятний знак жертвам фашизму. Проте сам пам’ятний камінь встановлено ближче до річки, адже тепер на місці розстрілів знаходиться гаражний кооператив та закинута територія колишнього стрільбища військового інституту.

Проте найбільшого руйнування гора зазнала вже в часи незалежності, коли була самовільно забудована та зрита городами, рослинність з яких дотепер знищує лугові трави та квіти. Нещодавно, у 2019 році на найвищій точці гори, встановили аварійні сходи з демонтованої будівлі заводу «Електровимірювач». Раніше цією прогулянковою стежкою користувалися як горою для спуску взимку на санках чи лижах. Адже для підйому на гору зазвичай користуються дорогою з проїзду Свободи або дерев’яними сходами у провулку Вузькому, які також потребують відновлення. До екопарку у каньйоні річки Кам’янка, можна потрапити стежкою з боку генеральських озер, через джерело. Окрім того, є доступ до Павловської Гори для автотранспорту з вулиці Свободи. Тому громада мікрорайону протягом двох років зверталась з заявами в усі інстанції щодо недоцільності встановлення сходів, які вже втратили термін придатності, їх демонтажу та питань незаконної приватизації території. Впродовж 13-20 вересня 2021 року сходи, на розміщення яких не надавали жодного дозволу, було демонтовано.

Річка Кам’янка

До середини 80-90-х років на річці Кам’янка була гребля та два пляжі – Колокоша й Скалка. Тоді ширина повноводної річки складала близько 30 метрів. У 1964 році в районі пляжу Колокоша проходили знімання фільму «Ключі від неба», у якому зобразили прилеглі території. Наразі стоїть питання про збереження річки від забруднення і від приватних захоплень. У річку Кам’янку потрапляють стічні води підприємств, стоки з відстійників міського сміттєзвалища на Крошні через річку Крошенка, а також каналізаційні стоки від приватних обійсть, що представляють серйозну загрозу для екосистеми. У водоймі перестали водитися раки, зменшується популяція риби, а токсичні скиди прямують до річки Тетерів. Громадська організація «Парк Соколова Гора» створена з метою захисту довкілля та збереження рекреаційних природних зон, в тому числі річки Кам’янки, яка протікає на території ландшафтного парку. Вже в цьому році неодноразово організовувалися толоки для прибирання берега річки та території майбутнього парку.

Концепція ландшафтного парку

«Головна мета – створити ландшафтний парк, родзинку нашого міста і для туристів, і для жителів. Спочатку потрібно створити умови, визначити межі рекреаційного призначення аби надалі там не відбувалися будівництва. На останній сесії нам надали дозвіл на розробку проєкту землеустрою, тепер треба його замовляти. Якщо попередню документацію, вартістю 30 тис. грн, ми готували з розрахунком на 4,5 га, то зараз зону парку збільшили до 20 га, що відповідно підвищить вартість проєктної документації» – головна архітекторка міста, Ольга Бронштейн.

Територія парку має стати доступною  для всіх груп населення, у будь-яку пору року. Замість плитки – природні алеї з орієнтирами та велодоріжки, замість металевих гойдалок – майданчик в стилі Еко, мотузковий парк та дерев’яне ігрове містечко. В межах паркової зони можна проводити лицарські турніри, культурно-розважальні фестивалі тощо. Скеля, на колишньому дитячому пляжі, висотою 10-12 м може стати цікавим місцем для скеледрому. Довжина пішохідної стежки складає 120 м, що є найдовшим спуском в місті, який використовується для зимових видів спорту: лижі, сноуборд, тюбінг. Річище річки Кам’янка, починаючи з приватної греблі у 2-му Соколовському провулку, під Павловською Горою, під всіма містками до річки Тетерів, підходить для  рафтингу.

«Вся інфраструктура на території парку буде створена із залученням передових спеціалістів у цій сфері аби стати показовим і цікавим для міста. Інфраструктура має бути створена з найменшим втручанням в природні ландшафти й бути зручною для всіх мешканців, для маломобільних груп, для дітей та матерів з колясками» – розповів Ярослав Гапоненко, голова громадської організації «Парк Соколова Гора».

Наразі, на території Павловської гори, поблизу церкви Почаївської ікони Божої Матері ПЦУ є приватизовані ділянки землі, що може вплинути на створення парку. Проте громадські активісти готові до останнього захищати територію від забудови. «Ми чекаємо на рішення правоохоронних органів, але ми в будь-якому разу будемо захищати гору, навіть фізично. Ми будемо ставити палатки, запалювати шини, викликати всі інстанції й розповідати історію цієї гори» – розповідає співзасновниця громадської організації «Парк Соколова гора» Тетяна Дрепіна.

За два роки діяльності, представники громадської організації зверталися в різні інстанції: до прокуратури, міської ради, управління держгеокадастру, департаменту містобудування та депутатів Верховної Ради. Брали участь в засіданнях на комісіях, робочих групах, виступах на сесіях міської ради. Проводили зустрічі на Павловській Горі з депутатами міської та Верховної Рад, з головною архітекторкою міста та директором Департаменту містобудування тощо.

Окрім того, необхідно зробити чотири кроки аби землі, на які претендує парк «Соколова гора» потрапили до природоохоронного фонду: відправити клопотання на Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, обговорити унікальність об’єкту, погодити з землеустроєм та розглянути на сесії облради. Наразі в Житомирі є п’ять об’єктів природно-заповідного фонду, це Шодуарівський парк, радонові джерела, скеля «Голова Чацького», скеля «Чотири брати» та Ботанічний сад Поліського національного університету.

Get in Touch