Доки бджоли сплять, Житомирщина думає про перспективи бджільництва

8 грудня на чолі із заступником Міністра аграрної політики Тарасом Висоцьким відбулося засідання, приурочене дуже цікавій темі – розвитку бджільництва. Далі на zhytomyr.name.

На зборах був присутній представник Житомирщини Віктор Градівський, заступник голови облдержадміністрації.

Останніми роками до цього виду діяльності та й взагалі до кінцевого продукту, яким є мед, прикута особлива увага. Люди оцінили переваги меду і щоразу дедалі більше додають його до свого харчового раціону. 

Користь меду у помірному його вживанні

Мед відомий людству дуже давно. Відомо, що його збирали у дикій природі ще до нашої ери. Він має цілющі властивості, а тому широко використовується для лікування різних недуг, зокрема, застуди. Він містить антиоксиданти, здатний виводити з організму холестерин, нормалізовувати роботу серця. Його рекомендують при значних фізичних та розумових навантаженнях. Мед підвищує працездатність, зменшує відчуття втоми, покращує пам’ять. При регулярному вживанні здатен створити антивіковий ефект вашій шкірі. Тому широко використовується і в косметології. 

Та варто знати, що мед швидко може перетворитися на отруту, якщо не правильно його вживати.

Мед не можна розігрівати, оскільки при нагріванні він виділяє отруйну речовину – оксиметилфурфурол, що здатна накопичуватись в організмі людини і може призвести до різних недуг. Тому мед краще вживати в натуральному вигляді, запиваючи теплою або холодною водою. 

Також мед відноситься до сильних алергенів. 

Його з обережністю потрібно вживати людям з діабетичними захворюваннями та дітям до двох років.

Професія: бджоляр, пасічник

Людина, яка любить природу, має врівноважений характер, стійка до стресів і спостережлива. Так можна коротко охарактеризувати людей, які займаються бджолярним ремеслом. Так, саме ремеслом. І це не перебільшення. Бо ведення бджолярного господарства потребує не тільки любові та самовіддачі, а й постійного вдосконалення, творчого підходу.

У Великих Низгірцях Бердичівської громади живе Володимир Орашкевич, бджоляр із творчим підходом та з багаторічним досвідом. Він близько 20 років працював над тим, щоб вивести абсолютно нову популяцію бджіл, яка буде безпечною для людей. Тепер у його півсотневій крилатій родині живуть бджоли, що не жалять. Таких лише вирощують у Німеччині. А він домігся дива самотужки. Каже, з ними набагато приємніше працювати. А на якість меду відсутність агресії ніяк не впливає. 

До того ж, як розповідає Володимир, такі бджоли краще переносять холодну погоду. Вони працьовитіші у двадцятиградусне тепло. Тоді і рослини жвавіше виділяють пилок. Бо вже тоді, коли на вулиці плюс 24, пилок застигає у рослині і бджоли носять його повільніше. 

Професія: бортник

Безумовно, праматір бджоляра – бортник. Давня професія людей, які збирають дикий мед. На жаль, вона відходить у минуле. Бортників на Житомирщині майже не залишилося. Лише у найвіддаленіших куточках можна знайти ще таких.

Бортник у п’ятому коліні Віктор Патюк, що живе у селі Хочино Олевської громади, зі свого ремесла годує сім’ю. Каже, дари лісу приносять йому прибуток, силу і задоволення. Гарна фізична підготовка для бортників понад усе, бо збирання лісового меду вимагає підйому на значну висоту по стовбуру дерева.

Лісові вулики дістались йому переважно у спадок. Видовбана в стовбурі дерева порожнина, що слугує домівкою для диких бджіл, стійка до руйнування і може служити до 150 років. Деякі вулики Віктор зробив сам. На один такий потрібно тиждень. Зате догляд за ним мінімальний. Головне, слідкувати, щоб не пошкодились вологою і щоб мурахи не напали.  

Для того, щоб у новій оселі поселилась сім’я бджіл, деревину зсередини слід вимастити багном, жостером, воском чи прополісом. 

Збір меду розпочинається осінню. Тоді бджоли збирають останній мед з вересу, що цвіте ніжно-рожевими квітками та має лікувальні властивості. Саме наявність у меді цієї польової рослини робить дикий мед цілющим. У вересовому меді міститься багато білків, тому він не кристалізується, а лише густіє.

Соти в бортях відрізняються від звичайних рамкових у вуликах. Бджоли вимощують у колодах зверху донизу воскові “язики”. Щоб зібрати з них мед бортник піднімається на дерево, обдимлює вулик і забирає нижні “язики”, залишаючи те, що зверху бджолам на зиму. Соти складають у спеціальну посудину і злегка нагрівають, щоб процідити. 

У Віктора на деревах є і звичайні вулики, що встановлені, як борті, в лісі. Якість меду з них та з борті не відрізняється. Просто з рамкових сот легше викачувати медовий нектар.

Професія бортника трудомістка, а подекуди ще й небезпечна. До того ж екзотичності надає давність професії. Звідси ціна бортєвого меду – від 350 грн. за літер. 

Відродження бортництва

Відродити професію, що зникає взявся коростенець  Володимир Клименко, який очолює спілку пасічників Коростенщини. У селі Ходаки в дендропарку “Перемога” відомого наукового працівника Анатолія Потопальського він відкрив музей бортництва. В якості експонатів представлені справжні борті, яким по сто років і які до цього часу заленені сім’ями бджіл. Всім охочим радо продемонструють, яким чином видобувають мед із бортів. Так бортникам хочуть надати шанс на друге життя. Бо цікава і надто старовинна професія не повинна зникнути із культурних сторінок історії українського Полісся.   

Стратегія на бджільництво

На вищезгаданому засіданні представників влади було розглянуто проєкт розвитку бджільництва. Стратегія розрахована до 2026 року та має включати порядок здійснення заходів епідеміологічного, ветеринарного та санітарного контролю за рахунок коштів з бюджету країни. Має передбачати сприяння розвитку популяцій бджіл та захист аборигенних бджолиних сімей. 

Відтак, Тарас Висоцький зауважив, що галузь бджільництва сьогодні є дуже перспективною, а тому потрібно шукати шляхи вирішення будь-яких проблемних питань.

Віктор Градівський додав, що ми повинні всіляко підтримувати розвиток бджільництва на Житомирщині.

Get in Touch