Водогін в Житомирі. Від народження до сьогодення

Чи не щодня ми мандруємо вулицями українських міст, та чи багато хто замислювався над тим, що під нашими ногами, під будівлями і шляхами міст розташована справжня павутина із труб, яка забезпечує домівки містян водою. А, як показує практика і досвід, відсутність води в кранах викликає неабияку нервозність у населення вже на другий день. Та не потрібно забувати про ті епохи, коли дівчата і хлопці долали кілометри з двома відрами води, а дехто те робить і нині. Як співалося в народній пісні: “Несе Галя воду, коромисло гнеться”. 

Житомир Name допоможе перенестися в ті роки, коли місто вперше почало відчувати на собі цей елемент благ людства, і чому нерідко перекопані вулиці міста, адже водогін дав тріщину на магістралі. 

Кінцівка ХІХ століття

Появі водогону в Житомирі місто має завдячувати міській громаді, а простішими словами, звичайним людям. Тож трапилася ця видатна подія у 1898 році, в той час, як більшість регіонів України вже користувалися послугами водогонів. Не дивно, що постачальником води стала річка Тетерів, яка й донині є головною водною артерією регіону. 

Та передували тому численні події різного характеру, які розпочалися в квітні 1887 року. Дискусії, перемовини, укладання договорів з підрядниками, паперові роботи, плани, проекти, а, як відомо, такі процедури навіть у ХХІ столітті тривають не один місяць. Потенційними виконувачами будівельних, і не лише, робіт були три компанії, серед яких відома на той компанія “Черепов і Ко”, підприємці з Санкт-Петербурга і Лілля (Франція). Та тішить той факт, що проектну і фізичну працю над втіленням планів в реальність довірили нашим співвітчизникам зі столиці, а саме технічному бюро “Співробітник”. Та варто відзначити, що частину будівельних робіт взяв на себе підрядник П. С. Држевецький з Варшави, з яким було заключено контракт 30 січня 1897 року. В підсумку цей рік і став історичним в аспекті історії водогону Житомира. 

ХХ і ХХІ століття

1898 року на березі річки Тетерів запрацювала перша насосна станція, що поєднувалася трубопроводами з водонапірною вежею, яка є туристичною родзинкою Житомира. 

Довжина перших водогонів в Житомирі сягала позначки всього 2,3 км, та з чогось потрібно було починати. Та на старті тієї історії було велике “але” у вигляді якості води, яка залишала бажати кращого. Фільтри і водоочисні конструкції виконували свої функції неналежним чином і здебільшого воду використовували в господарських цілях. Лише в 1903 році вода отримала відповідні показники якості, а до 1910 року водогін взагалі був збитковим задоволенням для міста.

Цікаво, що в цей період кількість користувачів сягала кумедних, за сучасними мірками, показників в 280 абонентів, з яких 7 відсотків були міські садиби. 

З того часу багато що змінилося і на момент початку ХХІ століття система підземних водогонів перетворилася в суцільну підземну павутину, завдяки якій містяни можуть повноцінно існувати.

Пересічні жителі знають, що відповідальним за постачання води в домівки і на підприємства Житомира є  “Житомирводоканал” по вулиці Чуднівській і відзначаємо, що з 2010-х років тут розпочався яскраво виражений період. Застарілі водогони все частіше почали нагадувати містянам про свій вік, методом виходу з ладу. Керівництво підприємства щорічно проводить не косметичні, а повноцінні ремонтні роботи з впровадженням лише найсучасніших технологій. Інколи такі процедури змушують містян деякий час терпіти тимчасові незручності, що нерідко викликає обурення жителів. Але з отриманням води належної якості і в повному обсязі все швидко забувається і місто продовжує існувати повноцінно, адже вода, як відомо, це джерело життя. 

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.