Країна незламних є дуже багатою на ресурси, саме тому продукти, які вирощені на нашій землі дуже смачні та поживні, а тварини, яких годують і доглядають українці мають відмінний стан. Здавалося б фермерство має бути досить прибутковою справою, але чомусь люди не поспішають братись до цієї роботи. Звісно причина полягає у важкій праці, яка охоплює надто багато процесів. Тож, коли людина обирає який бізнес започаткувати вона має добре все зважити, перш ніж заводити велике господарство. Але такі сміливці є і за це їм велика дяка, адже саме їхня праця в результаті годує всіх нас. Отож розберімося, які вони – найцікавіші ферми Житомирщини. Далі на zhytomyr.name.
Квіткова ферма
Зазвичай ферми – це про важку працю та харчові продукти, які є результатом пророблених робіт. Але Марія Хоменюк підійшла до цієї справи креативно, тому її земельна ділянка приносить ще й естетичне задоволення, адже там вона вирощує квіти. Ще з дитинства дівчина мріяла про лавандове поле, а після того, як самостійно зробила усі декорації для свого весілля, вирішила, що їй до снаги стати фермеркою квіткового поля. Дивовижна локація знаходиться у селі Мелені на Коростенщині, там зростає близько тисячі кущів лаванди та іншого різнотрав’я. Дівчина працює там самостійно, іноді їй допомагає чоловік та батьки. Роботи справді багато, тому процес підготовки розпочинається ще у лютому. Марія пояснює: “У мене була мрія – лавандове поле, і я її втілила. Бачила, що у багатьох районах області є такі, а в нас поблизу якраз не було. Першочергово це задумувалося для проведення фотосесій, щоб люди могли приїздити, спілкуватися з нами, дізнаватися усе, що їх цікавить. Зараз розумію, що будуть і лавандові букети, і продаж кущів та іншої лавандової продукції. Паралельно частина ділянки у нас відведена під вирощування сухоцвітів – не менше 20 різних видів. У наступному сезоні плануємо збільшення плантації та, відповідно, асортимент. Я реалізую як матеріали, тобто все, що вирощено на фермі (гурт й роздріб) і відкрита до співпраці з магазинами та агенціями, а також сама створюю на замовлення букети, віночки, листівки ручної роботи, композиції будь-якої складності та відправляю їх поштою”. Справжній бізнес, що дарує естетичне задоволення став для Марії повноцінною зайнятістю. Основний прибуток приносить продаж квітів через соціальні мережі, з кожним роком охочих отримати красу з чарівної ферми стає все більше.
Ферма-садиба
Родинна ферма спеціалізується на виробництві сирів та перероблюванні молока в селі Лісове Житомирської області. На 15 гектарах землі розміщено близько 100 кіз, корови, віслюки, гуси, а також власники утримують пасіку. Господарство добре розвивається та постачає свою продукцію до магазинів столиці. Ірина Хаценко, власниця ферми, почала займатися фермерством через бажання відновити втрачені відчуття про дитинство, коли вона приїжджаючи до бабусі допомагала з господарством. Так придбавши спочатку 2 кози жінка й подумати не могла, що все набуде таких масштабів. Ірина Хаценко вивчала самотужки всю інформацію про те, як вести господарство і найбільше її вразило, що кози вважаються дуже розумними тваринами. Окрім любові до своєї справи, власниця також є дуже доброю людиною, адже під час повномасштабного вторгнення давала прихисток переселенкам та їх дітям, що рятувалися від обстрілів та бомбардувань. До того ж під час війни Ірина змогла відкрити на території ферми гостинний двір “Бабина лоза”. Також було відкрито екоресторан та картинну галерею українських сучасних художників. Власниця вважає, що варто дарувати радість та відпочинок людям, особливо в такі важкі часи.
Роботизована ферма
Агробізнес в приватному сільськогосподарському підприємстві “Україна” на території села Почуйки є унікальним, адже це також перша в Україні роботизована ферма. Ще у 2014 році було прийнято рішення про її створення, а вже у 2015 році було запущено першу чергу. На той момент вона була оснащена роботизованими установками “DeLaval”. Через 6 років, у 2021 році відкрилась друга черга, що також успішно стартувала. Тоді ж стало відомо, що оснащенням для неї будуть слугувати передові установки від нідерландської компанії “Lely”. Загалом на фермі працює лише 25 осіб, адже 1 робот може обслуговувати 60 корів. Це звільняє людей від тяжкої праці, надаючи їм можливість відповідати за технології. Також важливим є те, що установки, дуже дбайливо обходяться з тваринами. Такий впевнений крок у майбутнє обіцяє чудові перспективи.
Ферма синьої ягоди
В нашій країні лохина довго не знаходила свого покупця. Звиклі до звичайних продуктів українці лише з часом оцінили смачну та корисну новинку, але ягода залишається дорогим делікатесом для більшості. Все через те, що купуючи продукцію в посередника приходиться платити майже вдвічі дорожче. Саме тому все більше людей звертаються до ферми “Озеряна” на пряму для того аби придбати відмінний товар за нижчою ціною. Власник плантацій активно розвиває сторінки Фейсбук та Інстаграм для того аби збільшити попит і в нього це досить добре виходить. Фермер зізнається, що заснувати свій бізнес було непросто, особливо, коли справа стосувалась такого вибагливого продукту, яким ласують не лише люди, але й птахи. Та з часом кожна проблема знайшла своє вирішення, причому досить креативне. Так на ділянці, де вирощують ягоду, дуже часто грає незвичайна музика, а саме крик сокола, що відлякує ласих посмакувати корисним продуктом. Також для вирощування відбирають особливі ґрунти, щоб лохина була солодкою. Сам же бізнесмен, Ярослав Мовчун, заявляє: “Плюси – це висока маржа, цікава сфера, де потрібно застосовувати багато знань та вмінь. Мінусами є багато зовнішніх чинників, починаючи від погоди й закінчуючи корупцією в країні”.
Равликова ферма
Равлики звичні для нас істоти, вони часто зустрічаються в сільській місцевості, тому вже нікого не здивуєш цими представниками молюсків. А коли мова заходить про те, що їх можна їсти, то більшість тільки скривиться у відповідь, або й покрутить пальцем біля лоба. Але за кордоном дуже багато охочих поласувати мʼясом равликів, бо воно дуже корисне та дещо нагадує куряче. Саме тому в селі Хажин Житомирської області родина Камінських займається розведенням цих істот. Для того аби запустити ферму на земельній ділянці побудували 40-метрову теплицю. Батько власника ферми, що слідкує за тим аби всі равлики залишались в межах оснащеної для них домівки, розповідає: “Перфоровані стрічки, під’єднані до 12 вольтів, щоб коли равлик доповзає і вусиками попробує чи далі можна лізти, його б’є маленький розряд струму і він відчуває, що далі не можна і вертається назад. Коли не було електропастуха, то вони виходили за межі нашої ферми та ми двічі на день ходили їх забирати назад, заселяли”. Сам же фермер, Роман Камінський, займається контролем за життєзабезпеченням равликів, йому подобаються справа якою займається. Тонкощі фермерства описує так: “Равлик кожен день має бути нагодований, спеціально виробляють корм, розсипають його. Має бути зрошування, бо равлик так само і воду має пити та він вологолюбна істота. При штучному режимі, при однакових умовах щодня іде ввечері дощик, годується молюск, сиплеться корм – в таких умовах гарно підростає равлик”. Здавалося б звичайна тварина, але, як бачимо, роботи приносить вдосталь. Прибуток власники мають теж хороший, тому в результаті все окупається.
Ось так звичайні українці, роблять незвичні справи з притаманною нашій нації любовʼю та працелюбністю. І як тут не пишатися нашими земляками.