Розташування України в помірному кліматичному поясі сприяло формуванню багатих водних ресурсів країни. В Україні налічується більш ніж 23 тис. річок загальною довжиною близько 170 тис. км, більшість з яких належать до басейнів Чорного та Азовського морів. Всі ріки мають певні характеристики, до основних відносять: густість річкової мережі, розмір стоку, водоносність. Згідно з Водним кодексом України за площею басейну всі річки поділяються на: малі – менш як 2 тис. км², середні річки – 2-50 тис. км² та великі – понад 50 тис. км². 75% усіх рік живиться завдяки дощовим водам, на інші 25% припадають снігові, підземні та частково льодові води. Далі на zhytomyr.name.
Вплив Тетерева на розвиток міста
Враховуючи здавна тенденцію людей оселятись біля води, не дивно, що через більшість населених пунктів країни протікають річки. До того ж, можна простежити, що чим більше місто, тим значніша річка, озеро чи водоймище, на якому він виник. У давнину річки відігравали також роль транспортних артерій, яка нині, у часи автомобілізації і розвитку повітряних сполучень помітно занепала. Але роль водоймищ як джерел забезпечення водою, залишилась незмінною. Такою вона була та залишається у Тетерева та його приток для давнього Житомира. Забезпеченість міста водою, а також значення Тетерева як водного шляху в середньовіччі визначили масштаб самого міста, його розвиток і роль в регіоні. Власне, і топографія Житомира, і його територіальний розвиток теж свідчать про першорядність фактору водозабезпечення. Якщо проаналізувати карту Житомира кілька століть тому, можна переконатись що саме притоки Тетерева та Кам’янки – формували забудову міста й були своєрідними природними “архітекторами”. Перші важливі вулиці (тобто, власне міські житлові вулиці, а не міські дороги) виникли саме вздовж або біля водоймищ.
Сучасний вигляд річки
Враховуючи відсутність незвичайних природних факторів та катаклізмів, за останні століття в “поведінці” Тетерева майже нічого не змінилось. Єдине, що відрізняє річку від сьогодення – це чистота та повноводність, раніше якість цих показників була набагато вища. При чому забруднення відбувається як природним шляхом (цвітіння води), так і завдяки людському фактору – злив нечистот і відходних матеріалів, також є часткове забруднення радіонуклідами після Чорнобильської катастрофи. У цілому природні характеристики річки залишаються сталими.
Витоки Тетерева беруть початок біля межі Житомирської та Вінницької областей на висоті 300 метрів. Довжина самої річки складає 385 км, а площа басейну 15300 км². Протікаючи через такі міста як Чуднів, Житомир, Коростишів і Радомишль, вона впадає у Київське водосховище. В окремих місцях Тетерів має характер гірської річки, бо верхів’я Тетерева розташовані в межах Подільської височини. На початку витоку переважають гранітні береги з пісками та лесом, які поступово переходять у скали. У Житомирі завдяки скелястим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Загалом на Тетереві в Житомирській області створено 5 водосховищ (Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське, Білокриницьке), на його притоках – 18. Річка є джерелом господарсько-питного водопостачання міст Житомира, Коростишева, Радомишля. У басейні річки в межах області водозабір становить близько 100 млн м3, водовідведення — близько 70 млн м3. Працює кілька малих гідроелектростанцій.
У басейні Тетерева розташовано низку природоохоронних територій загальнодержавного значення, зокрема: ботанічний сад Житомирського національного агроекологічного університету на березі річки Путятинки; пам’ятки садово-паркового мистецтва — Івницький парк на березі річки Ів’янки, Трощанський парк на березі Тетерева.