Цукрова промисловість для більшості країн світу є однією із стратегічних і вважається важливим елементом економіки. Важливість цього компонента в розвитку держави важко переоцінити, якщо не сказати, що неможливо. Житомир Name розповість більше.
Цікаві факти і статистика
Чи могли в І столітті до нашої ери древні індійці здогадуватися, що той продукт, який вони будуть виготовляти з цукрової тростини, буде мати такий резонанс для планети Земля в ХХІ столітті?
Слово походить із стародавньої літературної мови “санскрит”, а саме “саркара”, що означало пісок або гравій.
Початок виготовлення цукру із буряка датується ХVІ століттям, а якщо бути точним то 1747 роком.
Всесвітня історія, то звісно добре, але нумо перебиратися до сьогодення на Житомирщину і познайомимося ближче з першопроходцем цієї галузі на Поліссі.
Андрушівський цукровий завод
Станом на початок ХХІ століття цукрова галузь Житомирщини була представлена чотирма заводами, які загалом виготовляли понад 8 тонн цукру щоденно. Історично так склалися обставини, що солодкими епіцентрами Житомирщини були Попільня і Андрушівка, власне остання і стане тим регіоном, куди ми відправимося.
Південний схід Житомирщини, саме там розташоване місто Андрушівка, неподалік якого знаходиться перший цукровий завод Житомирської області.
Майже два століття тому у 1848 році розпочав свою діяльність, ще тоді на території Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Назвати те підприємство “заводом”, язик не повертається. Всі роботи не були механізованими, а виконувалися руками кріпаків і тривало то все до 1861 року.
Через 21 рік після заснування підприємства його викупив славнозвісний пан Нікола Андрійович Терещенко, якому вдалося за 4 роки механізувати процеси і вже в 1874 році завод зміг виготовити майже 4 тонни цукру, що на ті часи були вражаючим показником. Робочий персонал підприємства на той час налічував 1190 осіб і такій кількості може позаздрити будь-який сучасний завод-гігант, щоправда, умови праці залишали бажати кращого і невдоволення робітників лише наростало.
1902 рік в історію заводу ввійде, як протест працюючих, через малу заробітну плату, незадовільні умови праці і всі інші витікаючі. Всі ці події трапилися на фоні економічної кризи і вихід був один – придушення протесту силами військ.
Невдоволені містяни почали, так би мовити: “ставити палки в колеса” і випасати худобу на землях підприємства, але й такий “захід” не приніс дивідендів.
Життя підприємства суттєво ускладнилося за часів Першої світової війни, коли частина персоналу була викликана в лави армії для захисту Батьківщини. Як підсумок в 1914 році регіон окупували війська фашистів, а з ним і завод на період довгих чотири роки.
1920 року завод було націоналізовано, але задля відновлення діяльності підприємства потрібно було відродити те, що було зруйновано німецькими військами.
Майже ідентичні події трапилися за часів ВВВ, коли фашисти вивели з ладу все майно заводу, поки населений пункт був під окупацією з 1941 по 1943 роки. Як і в попередньому випадку все довелося починати фактично з нуля і відновлювати роботу підприємства. Р реконструкція заводу обійшлася на той час в 300 тисяч карбованців.
“Андрушівський цукровий комбінат”
В 70-х роках завод отримав назву “Андрушівський цукровий комбінат” і продовжував виконувати свої функції впевнено і якісно.
Після здобуття Україною незалежності, завод невдовзі отримав статус відкритого акціонерного товариства.
Економічна криза та низка інших супутніх факторів призвели до того, що 2000-ні роки стали скрутними в житті підприємства. Попри всі намагання утримати на плаву це судно, все ж 2011 рік став фіналом в цій історії. Дві війни не змусили завод зупиняти свою діяльність, та економічна криза з першого разу змогла поставити хрест на роботі і на жаль такі випадки непоодинокі на Житомирщині.
Історія тривалістю в 163 роки добігла кінця і територію заводу поступово добиває час і можливо колись тут знову запрацює обладнання, на робочі місця повернуться люди, як мінімум дуже хочеться вірити в це.